| Pages in topic: < [1 2 3 4] > | "Перлиста" рідна мова Thread poster: Voloshka
|
|---|
Jarema 
Ukraine
Local time: 13:50
Member (2003)
German to Russian
+ ...
Moderator of this forum
Oleg Delendyk wrote:
Але читав на афішах 20-х років у львівському музеї. Проте мені казали, що деінде ще так говорять.
Деінде це можна прочитати в періодиці. Або в художній літературі. Слова ці застарілі. Так воно сталося. Я навіть не певен, що їх потрібно відновлювати. Різні мови вирішують це на власний розсуд. В світі існують і ногомет і пілка ножня і фудбал. Але дуже багато й футболів з невеличкими місцевими варіаціями.
Писати, що так ігри називаються на заході України - це помилка.
| | | | | сітківка, кошиківка | Nov 25, 2009 |
від старших людей ще можна почути. Але що далі, то рідше.
А ще у Львові часом ванну кімнату лазничкою називають. Теж все рідше, але дуже мені це слово подобається.
| | | | | "Чотири спальні, три лазнички ..." | Nov 26, 2009 |
Uliana Didych wrote:
А ще у Львові часом ванну кімнату лазничкою називають. Теж все рідше, але дуже мені це слово подобається.
Я вам не скажу про всю Канаду, але в Торонто та його околицях в українських газетах та радіопередачах теж обов'язково вказують, скільки в хаті лазничок, коли її (хату) рекламують на продаж або внайми.
| | | | | "Різні мови вирішують це на власний розсуд" - ??? | Nov 26, 2009 |
п. Яремо, цілком зрозуміло, що Ви мали на увазі.
Але ми тут - перекладачі, то нам належить копати глибше. Мови не вирішують, вирішують люди. І найцікавіше - який механізм вирішення? Не сходяться ж усі мовці на майдан, щоб проголосувати за "лазничку". Але й ніякий професор філо... See more п. Яремо, цілком зрозуміло, що Ви мали на увазі.
Але ми тут - перекладачі, то нам належить копати глибше. Мови не вирішують, вирішують люди. І найцікавіше - який механізм вирішення? Не сходяться ж усі мовці на майдан, щоб проголосувати за "лазничку". Але й ніякий професор філології не нав'яже свою навіть вдалу знахідку чи видумку, якщо вона не ляже носіям на душу. Частіше вдалу ін'єкцію роблять письменники, а в наш час - кіношники, а то й зовсім безграмотний, але інтенсивний рок-гурт.
Отже - яка роль перекладачів? Чи є їм місце там, де твориться й розвивається мова, чи мусять слухняно повторювати утверджене й жахатись "неперекладного"? Переді мною, наприклад, це питання дуже часто постає, і не завжди воно легке. ▲ Collapse
| | |
|
|
|
Jarema
Ukraine
Local time: 13:50
Member (2003)
German to Russian
+ ...
Moderator of this forum | Я давно про це хочу написати | Nov 26, 2009 |
Vassyl Trylis wrote:
Отже - яка роль перекладачів? Чи є їм місце там, де твориться й розвивається мова, чи мусять слухняно повторювати утверджене й жахатись "неперекладного"? Переді мною, наприклад, це питання дуже часто постає, і не завжди воно легке.
Пане Василю, я сам розумію, що інколи мої дописи читати не дуже комфортно. Бо останнім часом я схиляюсь до занадто тезисних висловлювань. Без пояснення, що ж я мав на увазі. Майже без наведення аргументів. Тому я спробую написати про це більш розгорнуто. Трохи пізніше. Тим більше, що в голові в мене ця тематика вже владналася в досить струнку систему. Зараз мені елементарно бракує часу. А інколи і бажання дискутувати.
| | | | | Бараки, кот(о)рі квасять – рабі | Mar 6, 2010 |
Саме так пакетики й торбинки з насінням інколи досі підписують жіночки в селах на південному заході Київщини. На власні очі не раз бачив.
Звісно, подібним чином – твердо – вимовляють нібито пом’якшені «р» ще в кількох наших історичних областях (замість «трясти» – «трасти», замість «рясно» – «расно» тощо).
Ще раз ця наша музика, яку й не підробиш (але з наголосами):
«БаракИ, котОрі квАсять. РабІ».
[Edited at 2010-03-06 20:24 GMT]
| | | | | Розтлумачте, будь ласка! | Mar 6, 2010 |
Пробачте, будь ласка, нічого не зрозумів.
барак -- житлове приміщення, призначене для тимчасового користування?
рабі -- рабин?
Що саме пишуть на пакетиках?
| | | | Jarema
Ukraine
Local time: 13:50
Member (2003)
German to Russian
+ ...
Moderator of this forum | Відповім для чистоти експерименту | Mar 6, 2010 |
Oleg Delendyk wrote:
Пробачте, будь ласка, нічого не зрозумів.
барак -- житлове приміщення, призначене для тимчасового користування?
рабі -- рабин?
Що саме пишуть на пакетиках?
Рябі (червоні) буряки. Бо цукрові не квасять. Їх для їншої справи застосовують.
Згадайте, як червоні (рябі) буряки виглядяють на зріз.
[Edited at 2010-03-06 20:40 GMT]
| | |
|
|
|
| Це справді музика. Без аранжування. | Mar 7, 2010 |
Alexander Kupriyanchuk wrote:
«БаракИ, котОрі квАсять. РабІ».
Свідчу: трохи далі, на півдні Черкащини (шевченків край) казали й досі кажуть так само, крім першого "а". Ніколи не чув "баракИ", а тільки "бураки" або "бораки".
(Там же кажуть Гумань, гоїрки, вИгорати город... Що й казати про гарбузи й горіхи.)
Думаєте, йдеться про випадковий і смішний хуторянський діалектизм?
Слово "буряк" прийшло з латини (чи в латину?): "Borrago officinalis". По всій Сх. Європі залишилося тверде "р" (і перше "о" збереглося). Нещасні емігранти ще й досі не можуть вимовити за совітськими правилами й мусять ламати язика: "бур'як".
Взагалі, "ря", "рю", "рь", здається, були немислимі в вимові центральних областей України ще сто років тому. Ряска, Рябко, рясно, кряче, господарю, цАрю... - все це вимовлялося без найменшого м'якшення. Пом'якшене р - явний вплив російської. Принаймні тенденція сьогоднішніх українців вимовляти "лікарЬ" і навіть "знахарЬ" має цілком прозору етимологію. (Як, до речі, й "жінкі" та "чоловікі").
Як кому, а мені жаль безконечно. Тверде "р" ріднило нас із Європою, давало мові присмак стійкості, визначеності, простоти. Сучасні "мовознавці" познаходили в минулих правописах безліч дурниць - і вперто їх реанімують. А такі явища як "борак" або "нїс" ігнорують. Повбивав би.
А от азійське "рє" в нашу мову так і не змогло влізти. Навіть в офіційну. Навіть у суржик (-Слава Україні! - В натурІ слава!-).
| | | | Jarema
Ukraine
Local time: 13:50
Member (2003)
German to Russian
+ ...
Moderator of this forum
навіть від корінних російськомовних харків'ян (старше покоління) часто можна було почути твердий звук "р". Типовий приклад - "рЄчка", замість "рЕчка" (російські слова).
| | | | | БоракИ / борАчки | Mar 7, 2010 |
А "бораки" там так само поширені, як "бараки" та "бураки" ("бараки", до речі, записані і в російських селах на Вінниччині, куди в радянські часи особливо полюбляли відправляти аспірантів і студентів філфаків вивчати тамтешній діялект).
У кількох областях записано прізви... See more А "бораки" там так само поширені, як "бараки" та "бураки" ("бараки", до речі, записані і в російських селах на Вінниччині, куди в радянські часи особливо полюбляли відправляти аспірантів і студентів філфаків вивчати тамтешній діялект).
У кількох областях записано прізвища Борак і Борачок. Спілкувався якось з містером Борачком в українському місті Сакраменто в Каліфорнійщині, а з мсьє Бораком (також із наших)) -- на поромі через Па-де-Калє. Та й президент Барак Хусейнович щось може нагадати...
Ще свідчення. У конторах колгоспів (чи то пак, на нові гроші, КСП або спілок фермерів) або в агрономів Київщини і Черкащини досі можна знайти ось такі таблички, що ставили на межах полів:
"Цукрові БУРАКИ. Стільки-то га. Сорт такий-то"
Ось вона, могутня сила живої мови! Чи реально з нею боротися? І чи варто?
Більше того, з усією відповідальністю заявляю: у нашій мові живуть ще й БОРАЧКИ (з наголосом на "А") -- буряки столові.
Так мудрий народ на рівні назв відрізняє маленькі "рабІ баракИ" від "бораків" великих -- цукрових і кормових. Це зазвичай можна почути лише на ринках та на городах. А шкода.
Реальна розмова двох жіночок у селі на Сквирщині:
-- Хведорко, а Ви вже вправилися викопать бараки?
-- Гай-гай, Хвросю, це лиш в тім році до цього празника вже була бораки викопала, а в цім тілько й встигла, що борАчки.
-- І гарні вродили борАчки?
-- Такі ж гарні та червоні, що тілечки тра Бога хвалить!
("Празник" - це, звісно, релігійне свято, як правило, першорядне, але може бути й щось менш важливе, наприклад, день якогось святого).
Це ж "ТРА ТІЛЕЧКИ" слухати...
Щоправда, борачки можуть стати "хибними друзями" брата перекладача.
"Борачки" болгарською -- це... борчині  .
[Edited at 2010-03-08 06:51 GMT] ▲ Collapse
| | | | | А пішов би ти поза Гуманню! | Mar 7, 2010 |
Із записаного безпосередньо у BIOS та на нульову доріжку підсвідомості в моєму дитинстві:
помірно лайливе раздратоване зауваження незгідливому родичу, невдалому залицяльникові або й малому бешкетникові:
"А щоб ти пішов ПОЗА ГУманню! / А пішов би ти поза Гуманн�... See more Із записаного безпосередньо у BIOS та на нульову доріжку підсвідомості в моєму дитинстві:
помірно лайливе раздратоване зауваження незгідливому родичу, невдалому залицяльникові або й малому бешкетникові:
"А щоб ти пішов ПОЗА ГУманню! / А пішов би ти поза Гуманню!"
(Поза) Гуманню = Уманню (народня форма назви міста Умань -- ЖІНОЧОГО роду, а зараз нав'язується невластива форма орудного відмінку "Уманем").
Отже, "поза Уманню". "Ходити поза Уманню" - це буквально означало далеку і вкрай ризиковану мандрівку в неосвоєні і, більше того, небезпечні місця з неабияким шансом швидко загинути, потрапити в полон або принаймні втратити майно. Ще 350-400 років тому Умань була практично краєм світу -- останнім значним поселенням на найкоротшій дорозі з Києва і Білої Церкви на південь, в "дикий степ", який часом починався майже за самою "Гуманню", "за шеломянем", як про це пронизливо писав ще автор "Слова о полку Ігоревім" (але про Сіверщину).
А як же інакше можна було на Київщині так звучно і стисло назвати далеке місце ("ой леле, та туди ж дні чотири на возі, не менше"), з яким повязані епізоди найбільшої небезпеки, руїни, кровопролиття - неГУМАНні напади татар і Туреччини, а також найбільших повстань? Не раз повстання охолювали і райони навколо Сквири і Білої Церкви і далі, і практично кожного разу вогонь перекидався "з-під Умані" (гайдамацькі пісні).
Чував також малим переспіви гайдамацьких пісень:
Хвалилися ГУМАНЬЧИКИ, під ГУМАНЬ йдучи:
"Будем драти/дерти, пани-молодці, з китайки онучі!
Ой хвалився та козак Швачка, під Білу Церкву ідучи:
"Гей, будем, брате, та китайки драти та в онучах топтати!"
Звідти й Шевченко запозичив епіграф до поеми "Гайдамаки":
Хвалилися гайдамаки, на Умань ідучи:
- Будем драти, пани-брате, з китайки онучі!
А пізніше вираз почав жити власним життям, став частіше звучати вже як "ходити десь поза Уманню" і набув зовсім іншоих значень: ходити дуже довго невідомо де або невідомо чому; блукати, вештатись; гаяти час, марнувати можливості. Таким чином, елемент смертельного ризику, загибелі з нього зовсім "випарувався".
Он, наприклад, в Андрія Головка читаємо в романі "Бур`ян": "Бо як не п'єш, то й доля десь поза Уманню ходить, і сам ходиш як неприкаяний. Думаєте, легко партєйному з таким народом?"
Проте жива мова, виявляється, навіть через кілька століть безпомильно пам'ятає і всенький давній історичний контекст, і початковий зміст виразу, який для наших предків звучав цілком конкретно, -- іти туди, де погибель.
[Edited at 2010-03-07 19:37 GMT] ▲ Collapse
| | |
|
|
|
| В огороді бузина, а причому тут "совіти"? | Mar 7, 2010 |
Vassyl Trylis wrote:
Нещасні емігранти ще й досі не можуть вимовити за совітськими правилами й мусять ламати язика: "бур'як".
Взагалі, "ря", "рю", "рь", здається, були немислимі в вимові центральних областей України ще сто років тому. Ряска, Рябко, рясно, кряче, господарю, цАрю... - все це вимовлялося без найменшого м'якшення. ...
А от азійське "рє" в нашу мову так і не змогло влізти. Навіть в офіційну. Навіть у суржик (-Слава Україні! - В натурІ слава!-).
Стосовно емігрантів я вже при нагоді якось казав, звідкіля вони здебільшого є. А от у рідному селі моєї матусі, що на Нікопольщині, я від дідуся-бабусі ніколи не чув, щоб вони свого цуцика кликали Рабком.
Та й Богдан-Ігор Антонич, який жодного дня не прожив "за совітськими правилами", чомусь теж "ламає язика" й пише в своїх віршах не "бура", а таки ж таки "буря".
| | | | | А на ПолЬтавщині, Слобожанщ | Mar 8, 2010 |
На Полтавщині, Слобожанщині, лівобережній Черкащині і Київщині… звичайно ж, пом’якшення:
ой бульо сальо й мольоко, робиля галюшки, зустрічаля і пригощаля, ой і бульо…
Де наші репресовані кляса, лямпа тощо?! Агов, мовознавчики!
А на Закарпатті подекуди вим... See more На Полтавщині, Слобожанщині, лівобережній Черкащині і Київщині… звичайно ж, пом’якшення:
ой бульо сальо й мольоко, робиля галюшки, зустрічаля і пригощаля, ой і бульо…
Де наші репресовані кляса, лямпа тощо?! Агов, мовознавчики!
А на Закарпатті подекуди вимовляють «ОБОЛЬОНЬ» – точнісінько як за кордоном (там, де цей національний продукт знають).
На Полтавщині і лівобережній Черкащині – особливі форми однини певних дієслів:
першої особи: ходЮ, сидЮ;
третьої особи: хОде, рОбе, прОсе, рОбит.
Це досі характерно також для півдня лівобережної Київщини, хоча й значно меншою мірою.
Ще ж порівняно недавно (до 1920 року!) Бориспіль належав до Полтавської губернії! А Дарниця з Троєщиною недавно ж належала до Чернігівської.
З точки зору географії народної мови такий поділ був більш адекватним (хай вже мені вибачають 300 тис. жителів Троєщини – кієвляни дужжже ображаються через ці розмови).
Щоправда, урбанізація, війни та особливо голодомори і міграції сильно змінили карту говірок України.
[Edited at 2010-03-08 22:14 GMT] ▲ Collapse
| | | | | Пане Василю, не перегинаєте? :) | Mar 9, 2010 |
Vassyl Trylis wrote:
Нещасні емігранти ще й досі не можуть вимовити за совітськими правилами й мусять ламати язика: "бур'як".
Взагалі, "ря", "рю", "рь", здається, були немислимі в вимові центральних областей України ще сто років тому. Ряска, Рябко, рясно, кряче, господарю, цАрю... - все це вимовлялося без найменшого м'якшення. Пом'якшене р - явний вплив російської.
Ну хай буря, чи там царя, кобзаря. А звідки "совіцький" (чи російський) вплив у словах буряк, ряска, рябий?
А Шевченко як писав: "ловить ряску" чи "раску"? Є в когось факсимільне видання, щоб подивитися?
Я от дивлюся "Русалку Дністровую": "горуванє", а через два рядки - "журю-ся".
Ще "крьвою", "крьвлею", "крьви" (кров).
"Обряд(ові)", "борючих-ся", "теряних, "погаря" ("зелені погаря" - ?); в одному місці "мірянами", в іншому "міран" -- це все в передмові.
Сполучень р+ять дуже багато. Ять пом'якшує? Мабуть, так, бо вони його вживають всюди, де ми пишемо ї.
"Цару", "Цара" -- але чомусь "Царь" (данина церковнослов'янській?).
А ось із рукописного "малорусскаго простонароднаго лечебнаго травника" початку XVII ст. (передаю сучасними буквами):
"яець озми сколко коурячихъ"
"молитва отъ трясавиці"
Але то все (як і Антонич) не канонічно.
Цікаво, як там все-таки у Шевченка? В Котляревського?
---
Але якийсь елемент насильства над мовним апаратом, може, і є у м'якому р. Моя старша донька, коли вперше побачила живу курку, у віці 2 з чимось роки, то кричала на всю вулицю: "Курка Раба!"
Хоч її ніхто так не вчив.
| | | | | Pages in topic: < [1 2 3 4] > | To report site rules violations or get help, contact a site moderator: You can also contact site staff by submitting a support request » "Перлиста" рідна мова | Trados Business Manager Lite | Create customer quotes and invoices from within Trados Studio
Trados Business Manager Lite helps to simplify and speed up some of the daily tasks, such as invoicing and reporting, associated with running your freelance translation business.
More info » |
| | Anycount & Translation Office 3000 | Translation Office 3000
Translation Office 3000 is an advanced accounting tool for freelance translators and small agencies. TO3000 easily and seamlessly integrates with the business life of professional freelance translators.
More info » |
|
| | | | X Sign in to your ProZ.com account... | | | | | |
Login to reply/comment 
Translation news in Ukraine
